А.Олійник та А.Лесько не братимуть участі у розгляді ВРП, її органами та одноособово матеріалів стосовно кандидатів на посади суддів Верховного Суду, – рішення Вищої ради правосуддя

На засіданні 5 вересня 2017 року Вища рада правосуддя вирішила питання щодо врегулювання конфлікту інтересів членів Вищої ради правосуддя Лесько Алли Олексіївни та Олійник Алли Сергіївни, встановивши, що вони не братимуть участі у розгляді Вищою радою правосуддя, її органами та одноособово матеріалів стосовно осіб, щодо яких Вищою кваліфікаційною комісією суддів України внесені рекомендації про призначення на посаду судді Верховного Суду, та ухваленні відповідних рішень.

Таке рішення Вища рада правосуддя прийняла за результатом розгляду заяв членів ВРП Лесько А.О. та Олійник А.С. від 21 серпня 2017 року про наявність потенційного конфлікту інтересів у зв’язку з їхньою перемогою в конкурсі на посади суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Зауважимо, що напередодні на  запит ВРП Національне агентство з питань запобігання корупції у листі від 14 серпня 2017 року № 45-10/28335/17, який надійшов на адресу Вищої ради правосуддя 19 серпня 2017 року, повідомило, що члени Вищої ради правосуддя, які стали переможцями конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Верховного Суду, не мають права брати участь у розгляді та прийнятті  Вищою радою правосуддя рішень стосовно розгляду рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення суддів та щодо внесення (відмови у внесенні) Президентові України подання про призначення їх на посади Верховного Суду.

Крім того, частиною п’ятою статті 20 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що член Вищої ради правосуддя зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання за наявності іншого конфлікту інтересів або обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

         Управління інформації

та забезпечення комунікаційної діяльності