Борг в іноземній валюті має бути стягнутий в цій же валюті: правова позиція Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року у справі № 761/12665/14-ц зробила висновок, що у статті 53 Закону № 606- XIV «Про виконавче провадження», у редакції на момент існування спірних правовідносин, закріплено особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті на виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті.

У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні, стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент в гривні.

Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.

При визначенні зобов'язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов'язання і в резолютивній частині рішення суд зазначає саме розмір іноземної валюти, що підлягає стягненню. Гривневий еквівалент іноземної валюти, що підлягає стягненню, визначається за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) на момент виконання грошового зобов'язання, яким є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі йому готівки.

Разом з тим, судді Великої Палати ВС Прокопенко О.Б., Ситнік О.М. у вказаній справі висловили окрему думку, зауваживши, що законодавством державного виконавця не наділено правом змінювати суму заборгованості, розраховану та визначену у рішенні суду, оскільки рішення суду містить два визначення суми, що підлягає стягненню: її визначення в іноземній валюті та еквівалент у валюті України на день ухвалення судового рішення. Таким рішенням Велика Палата Верховного Суду фактично передала повноваження визначати розмір коштів, зазначених у резолютивній частині судового рішення, державному чи приватному виконавцю, що наділяє представників органу виконавчої влади непритаманними їм повноваженнями можливості ревізувати та тлумачити на власний розсуд висновки суду з приводу розміру стягнення та визначення грошової одиниці такого стягнення.